Залишатися вдома – одна з ключових рекомендацій, яка максимально поширюється через усі канали комунікацій. Під час карантину це – правильний і необхідний превентивний захід, який може допомогти у боротьбі з поширенням коронавірусу COVID-19.
Але власна домівка не завжди може бути найбезпечнішим місцем. Особливо, коли йдеться про тих, хто страждає від домашнього насильства. У той час, коли вся родина постійно перебуває вдома, кількість випадків насильства може збільшуватися та загострюватися.
Відтак, Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації працює у звичайному режимі – безкоштовно, анонімно, конфіденційно. Ви можете звернутися за номерами: 0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних), коли потребуватимете допомоги.
За необхідності розміщення у притулок постраждалих від домашнього насильства, консультанти/ки гарячої лінії надають їхні номери телефонів, а також контакти організацій і служб, які є «точками входу» в шелтери.
Наша позиція – такі заклади мають працювати. Звісно, з дотриманням усіх рекомендацій та додаткових запобіжних заходів, які б допомогли мінімізувати ризик зараження коронавірусом. Утім, питання розміщення, особливо у зв’язку з карантином, має регулюватися внутрішніми політиками та положеннями шелтерів, а також рекомендаціями органів місцевої влади.
Також, у випадку серйозної загрози, ви завжди можете викликати поліцію – 102.
Не мовчіть, коли потребуєте допомоги!
У свою чергу, звертаємося до усіх закладів, які надають допомогу постраждалим від насильства і в яких можуть вони можуть перебувати (шелтери, центри соціальної допомоги, соціальні квартири тощо), зателефонуйте на Національну гарячу лінію 0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних).
WAVE Step Up Campaign
#StopVAW #StepUpWAVE #НГЛ #NCL #LaStrada #LaStradaUkraine #ЛаСтрада #ЛаСтрадаУкраїна

Рекомендації батькам з профілактики маніпуляцій в Інтернет – іграх

1. Змиріться з тим, що ви не можете повністю контролювати життя підлітка. Якщо ви почнете тиснути на нього і забороняти «сидіти» в Інтернеті, він піде в себе і буде робити те ж саме, але в таємниці від вас.
2. Скільки б сил у вас не забирала робота та інші справи, але ви повинні приділяти час для своїх дітей. Важливо показати дитині, що ви в будь-який момент готові її вислухати, підтримати. Дайте їй можливість подружитися з вами.
3. Якщо підліток розмістив на своїй сторінці фрази або ілюстрації на тему самоприниження, нанесення собі каліцтв, це поганий знак. Слід насторожитися, якщо на його сторінці часто зустрічаються медузи, кішки, метелики, єдинороги і кити, що пливуть вгору, фотографії порізів на руках. Запитайте дитину, що це означає, причому звичайним тоном. Уважно вислухайте відповідь дитини.
4. Деякі підлітки відрізняються крутим норовом — такі будуть чинити опір вам щосили. В цьому випадку краще разом піти до психолога. Іншим дітям достатньо просто сказати «не можна» — вони і не подумають ослухатися. Третім – важливо пояснити свою позицію логічно. Головне — правильно вибрати тип поведінки, який відповідає вашій дитині.
5. Якщо раніше ваші відносини не були дуже теплими і довірливими, то не варто в одну мить намагатися стати зразковим батьком. Демонстрація суїцидальних нахилів — це ж теж часто спосіб маніпуляції. Якщо підліток закріпить успіх шантажу, вам буде непереливки!
6. За деякими даними, невідомі погрожують з’ясувати за IP-адресою, де живе підліток, і вбити всю його сім’ю, якщо той не зробить суїцид. Запам’ятайте: IP не дає жодної інформації про особу людини! Єдине, що може зробити зловмисник, — звернутися із запитом до провайдера, який, швидше за все, не стане ділитися з невідомим чоловіком конфіденційною інформацією.
7. Набагато більше можна дізнатися, вивчивши особисті сторінки підлітка. Там, як правило, зазначено, в якому районі міста він живе, в якій школі навчається, з ким з однокласників дружить, ким працюють батьки. Видаліть разом з дитиною дані, якими можуть скористатися зловмисники.

8. Якщо ви хочете встановити на смартфоні дитини програму стеження, варто обов’язково попередити його про це і отримати згоду. Багато підлітків не виносять грубого втручання дорослих в своє життя. Тим більше, якщо дитина захоче продовжити «гру» без вашого відома, вона в будь-якому випадку це зробить.
9. Не читайте новини про суїциди і не піддавайтеся істерії, яка навмисно нагнітається в Інтернеті.
10. Придумайте своїм дітям ігри цікавіше ігор в суїциди.
11. В разі необхідності, зверніться до психолога.
12. Розмовляйте з дітьми не тільки про те «що було в школі», а й про те, «що було в соцмережах, в інтернеті».
13. Якщо дитина «засвітила» свій телефон, то змініть номер.
14. Якщо дитина вже потрапила в гру і від розмови з вами не ухиляється, для початку попросіть, нехай по максимуму розповість, як вона бачить цю «гру», її цілі і свою участь в ній. Нехай дитина відчує інтерес і проявить бажання розповісти.
15. Будуйте свої подальші дії в залежності від того, що і як дитина розповість;
16. Важливо правильно усвідомити для себе — наскільки дитина є вразливою і податливою по відношенню до думки оточуючих (однокласників, членів групи в ВК), коли вона розповідає про тих, хто різався, тому що це «круто». Як дитина сама оцінює цих хлопців, і те, що вони готові на все заради «крутизни» в очах оточуючих;
17. Дитина повинна бути завантажена своїми цікавими справами, щоб у неї не було потреби лізти у соціальні мережі. Спорт, музична школа, театральний гурток, олімпіади, іноземна мова, волейбол, хокей, — що завгодно, щоб вільного часу ледь вистачало. Плюс — там є простір для самоствердження, де не потрібні дуті авторитети в Інтернеті, вони цілком самодостатні в тій сфері, якою захоплюються.

7 ПОРАД ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Вже залишається не так багато часу перед новим етапом в житті вашої дитини, коли вона піде перший раз в перший клас. Від того, наскільки безболісно станеться цей перехід до нового життя, багато в чому залежить від вас. Тому спробуйте дотримуватися деяких порад:

1. НЕ НАВ’ЯЗУЙТЕ ДИТИНІ ЗАЙВУ ІНФОРМАЦІЮ

Якщо ви будете примушувати дитину занадто багато читати, писати і рахувати, то ви зможете викликати у неї негативні емоції до школи. Звичайно, почитати трішки, розв’язати нескладні приклади можна, але все це повинно бути в ігровій формі.

2. РОЗПОВІДАЙТЕ ПОЗИТИВНІ ІСТОРІЇ ЗІ СВОГО ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ

Потрібно сформувати у майбутнього школяра позитивне відношення до школи. Навіть жартома не лякайте школою.

3. СПРИЯЙТЕ РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ РУК ЧЕРЕЗ МАЛЮВАННЯ, РОЗФАРБОВУВАННЯ, ЛІПКУ, АПЛІКАЦІЮ

4. 4. ПОЧИНАЙТЕ ЖИТИ ПО НОВОМУ РОЗПОРЯДКУ ДНЯ

За місяць до школи потрібно поступово підганяти режим дня до нового розпорядку. Старайтеся, аби дитина лягала спати не пізніше десяти вечора, вставала в 7-8 годин ранку.

5. 5. НЕ РОБІТЬ АКЦЕНТ НА ОЦІНКАХ

Треба акцентувати увагу дитини на процесі навчання (в школі ти взнаєш багато нового, у тебе з’являться нові друзі, ти станеш розумним), а не на оцінках, які взагалі краще не згадувати, тим більше що в першому класі їх не ставлять.

6. КОЖНА ДИТИНА МАЄ ПРАВО НА ПОМИЛКУ.

Створюйте «ситуацію успіху» в будь – якій діяльності.

7.ЧАСТІШЕ ХВАЛІТЬ ДИТИНУ, А НЕ ДОКОРЯЙТЕ

Бажаємо Вам успіху!

Труднощі в навчанні першокласника: що робити?

Допомога: якщо дитина не встигає з навчанням, їй необхідно допомагати. Причому це не повинна бути моральна допомога або організація умов для навчання і режиму дня. Ні! Дитині треба допомагати засвоювати матеріал, який вона не може здолати в школі. Перечитайте з дитиною заданий текст у підручнику, поясніть простими словами — буквально на жолудях і сірниках — вирішення задачі. Можливо, на уроці дитина відволіклася, а може просто не встигає запам’ятати той обсяг інформації, який дає дітям за урок вчитель. Знову ж, дітям часто складно організувати себе і змусити виконувати всі завдання. У будь-якому випадку це не повинно бути причиною того, що у дитини з’явиться пробіл у знаннях. Давайте допомагати дітям вчитися.

Багатьом батькам не подобається ця порада, адже для цього доведеться витратити багато свого часу, сил і навіть нервів. Головне не забувати, що допомога не повинна перетворюватися на надмірну опіку. Якщо ви будете вирішувати задачки замість дитини, збирати їй ранець до школи, то вже напевне не привчите її до відповідальності та організованості. Важливо завжди пам’ятати найголовніше: в школі дають знання, а не оцінки. І якщо будуть знання, то хорошими оцінками дитина Вас теж буде тішити.

Оцінки — не головне: пам’ятайте це. Не можна зациклюватися на оцінках. У першому класі їх ще не ставлять, але це тільки в першому класі. У кожному разі в школі існує система заохочень. Але те, що вона є, не означає, що її треба ставити на чільне місце. Наша мета — отримання знань і умінь. Скільки б п’ятірок не отримала дитина за списану у сусіда вправу або за розв’язане Вами за неї завдання, ці оцінки не мають жодної цінності. Уявіть, що до Вас несподівано прийшов чоловік і вручив кубок за перше місце в змаганнях з бігу на 100 метрів. Хоча Ви насправді останній раз бігали, мабуть, ще у школі. Чи буде цей незаслужений кубок мати для Вас цінність? Ось саме це треба пояснити дитині. Постарайтеся (краще навіть у легкій, а не повчальної формі) пояснити це дитині.

І найголовніше — не сваріть дитину за оцінки. Пам’ятайте: знання — наша мета. Знання, а не просто цифри в щоденнику. Тому, якщо вже дійшло до обговорення успішності, то говоріть про відсутність знань, але аж ніяк не про оцінки. Боремося з причиною: боротися треба з відсутністю знань, а не з поганими оцінками. Придивіться, чому Ваша дитина не встигає в школі? Що цьому виною? Це може бути і невеликий обсяг довгострокової пам’яті, і слабка концентрація уваги і навіть погано розвинена дрібна моторика. Все це поправно. Не соромтеся порадитися з викладачем, зі шкільним психологом. У них є досвід в цьому питанні, і вони підкажуть Вам комплекс заходів або вправ, які допоможуть виправити ситуацію. Головне — терпіння і наполегливість у виконанні поставленого перед собою завдання.

Не пропускаємо уроки: це дуже важливо. З самого початку навчання дитина повинна розуміти, що систематичні заняття допомагають їй не накопичувати прогалини в знаннях і вчитися рівномірно і спокійно. Якщо ж дитина звикне пропускати заняття, то їй все складніше і складніше буде згодом: більшість предметів шкільної програми побудовані так, що всі нові знання грунтуються на базі отриманого раніше матеріалу.

Спілкуйтеся з учителями: не лінуйтеся підтримувати спілкування з викладачами. Ви повинні мати уявлення, як відбувається навчальний процес. І навіть якщо Вам не подобається, ви не повинні вступати у відкритий конфлікт з учителем. Адже негативне ставлення викладача до Вас потім позначиться на Вашій дитині. У будь-якому випадку, дитина в школі проводить всього чотири години в день, і якщо щось не так, то це завжди можна виправити, наздогнати або вивчити вдома своїми силами. А Ви повинні дитині у цьому допомогти. Якщо ж учитель Вам подобається — то тим більше не лінуйтеся показати своє позитивне ставлення. Адже викладач — це теж людина, і чим більше позитивних емоцій буде у вчительки асоціюватися з Вашою дитиною, тим кращим буде її ставлення до Вашої дитини. І я не маю на увазі подарунки чи підношення — звичайний людський позитив! Не дарма кажуть: «Добре слово і кішці приємне».

Будьте на боці своєї дитини: завжди! Це дуже важливо, навіть, либонь, найважливіше. Сама по собі школа — це вже нелегке випробування. Тому дитина шукає підтримки у своїх батьків в першу чергу. І дитина хоче, щоб її любили такою, яка вона є, а не тому що у неї добра успішність. Не звинувачуйте її. Підтримуйте! Навіть якщо Вам здається, що її властиві і лінощі, і неуважність — не забувайте, що в цьому є і Ваша заслуга. Адже це Ви її виховували.

Тому постарайтеся не оцінювати дитину вдома — їй вистачає цього і в школі. А ось що їм дійсно необхідно — це Ваша підтримка і допомога. І тверда впевненість у тому, що їх завжди люблять!